КУЛАЧЧЯ, ЧЯ,
Кулаччя, чя, с. соб. Кулаки. Три вирви в шию і міх кулаччя. Ном. № 4761. А тут так кулаччам у стіл ріже. Федьк.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 322.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
КУЛЕБА, БИ, →← КУЛАЧОК, ЧКА,